Навіщо рекламувати український АПК

Вже понад 90 років у  середині січня в Берліні проходить сільськогосподарський ярмарок “Міжнародний зелений тиждень”.

Із сотень, а можливо і тисяч, подібних заходів, які організовуються по всьому світу, його виділяє масштаб. Понад півмільйона відвідувачів і понад 550 тис. кв. м виставкової площі з урахуванням відкритих павільйонів. А також дуже грамотне об’єднання бізнесу і гаверменту (серед учасників Глобального форуму із питань продовольства та сільського господарства, який проходить в об’єднанні з ярмарком, – понад 80 міністрів АПК). І багата історія і традиції (ярмарок проходить з 1926 року).

Крім того, дата проведення – самий початок року. Це дає можливість визначити і задати тренд розвитку глобального сільського господарства на весь сезон. У 2018 році фокус зроблений на тваринництві. Все це разом робить Зелений тиждень однією з найбільш статусних міжнародних подій в АПК.

У України на цьому заході в 2018 році був подвійний статус – вона була присутня на ньому, але не брала участь. Українська делегація (я був в її складі) провела безліч зустрічей з колегами з аграрних міністерств інших країн, переважно з ЄС, ми відвідали всі експозиції, були серед виступаючих на конференції міністрів сільського господарства.

Але українського стенду, який презентував би національне сільське господарство і ту роль, яку відіграє країна на міжнародному агроринку, передбачено не було.

Було кілька презентаційних стендів приватних компаній, зміст і оформлення яких залишаються на розсуд їх власників. Безвідносно до того й іншого – щира подяка всім, хто приїхав і завдяки кому українська складова була частково заповнена.

Причина відсутності офіційного українського національного стенду (не кажучи вже про павільйон або партнерство на Grüne Woche) банальна – гроші. З того часу, як державні фінанси переведені в режим жорсткої економії, Мінагрополітики відмовилося від участі в цьому виставковому заході, як, втім, і в багатьох інших. Бюджет спорудження стенду складає десятки тисяч євро.

І якщо в частині адміністративних витрат на оренду павільйону організатори щодо України пропонують дуже гнучкі умови, то необхідність транспортування і монтажу масштабних конструкцій не дає можливості суттєво заощадити.

У зв’язку з цим дискусійне питання – чи має потребу в додатковому міжнародному аграрному просуванні держава, чий аграрний комплекс і так один з найбільших в світі, що входить в топ-три глобальних експортерів зерна і чия продукція поставляється в більш ніж 100 країн? Я переконаний що так, потребує.

Світові транснаціональні гіганти – виробники газованих напоїв витрачають мільярди на рекламу. Про переваги iphone знає більшість населення земної кулі, але Apple продовжує вкладатися в просування. Витрати Microsoft на промо – понад $2,5 млрд.  Всі ці компанії – лідери в своїх сегментах, як і Україна – в аграрному.

Незаперечні переваги українського АПК, яким важко що-небудь протиставити на нинішньому етапі. Такі як родючі землі рекордної в Європі площі, здатність експортувати більше половини вирощеного врожаю. І біочистота – будуть нівелюватися із поступом технологій. У перспективі декількох років конкурувати в параметрах центів за бушель буде вже недостатньо.

І до того моменту українське сільське господарство має затвердитись у статусі високотехнологічної галузі. Працювати з представниками якої – надійно і престижно, з розвиненими торговими зв’язками в різних сегментах і в різних державах. Досягти цього можна лише будучи щільно інтегрованим у міжнародне аграрне співтовариство. Воно представлене на Grüne Woche та інших виставкових заходах подібного рівня.

Звичайно, проблема грошей нікуди не поділася і навряд чи вирішиться до наступного берлінського ярмарку, особливо з огляду на те, що основні витрати на січень 2019 року треба нести вже в цьому році. У бюджеті Мінагрополітики є стаття “проведення державних виставкових заходів у сфері АПК”, яка в найбільш благополучні для економіки країни роки досягала $500 тис., але зараз на співставні суми розраховувати не доводиться.

Проте, для нас залишаються відкритими можливості участі на умовах державно-приватного партнерства, грантової допомоги тощо.  Ми розглянемо їх усі, щоб зробити присутність України якомога ширшою. Крім іміджевої складової, національний стенд виконує і суто утилітарну функцію переговорного майданчику для приватних і державних делегацій, ділових і політичних зустрічей.

Формат участі України може бути різним – міжнародні виставкові заходи, як правило, пропонують безліч варіантів. Єдиний неприйнятний з них – той, в якому України немає взагалі.