+38 (050) 366-67-88 (секретарь)



Продажа топлива (дизель, бензин, газ) на выходных условиях, по доступным ценам
Цены на топливо на заправках на 28.03.18
Тип Цена (грн/л)
А-92 26.31
А-95 27.26
А-95 Pulls 28.21
ДТ 24.88
ДТ Pulls 25.83
Газ 11.68
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua
Погода
Погода в Днепре

влажность:

давл.:

ветер:


Наши партнеры

ТОВ "Зерінко"

Kernel

Агропросперис

Наши друзья
Видео

Відновлення масових перевірок бізнесу: за і проти

Здається, що бізнес зіткнеться зі значно більшим тиском органів перевірки у 2018 р., попри те, що фактично наприкінці 2017 р. оголосили про продовження чинного мораторію на перевірки підприємців цього року.

22 лютого на урядовому порталі оприлюднено постанову Кабміну України №1104 від 18 грудня 2017 р. Вона давала пояснення та розширений перелік органів державного нагляду (контролю), інформують Економічні Відомості.

Ще це більш дивно видається на тлі ухваленого наприкінці 2017 р. під великим тиском урядового законопроекту про протидію будь-якому необґрунтованому тиску на українські підприємства, зокрема, тиску з боку правоохоронних органів.

Цей список охрестили відступом від маски-шоу або «Маски-шоу, Стоп!». Тоді на одному із засідань Кабміну України прем’єр-міністр Володимир Гройсман говорив навіть про практичні великі підсумки дії цього документа: буде досягнуто зростання економіки у 2018 р. на рівні 5-7%.

А цей розширений перелік органів контролю справді досить об’ємний. Ознайомившись із ним, підприємці зрозуміли, що їм не дадуть спокійно працювати й у 2018 р. До цього списку, крім тих органів, що завжди здійснювали планові та позапланові перевірки поза мораторієм (як Державна фіскальна служба), потрапили багато інших, про яких бізнес у 2017 р. вже встиг забути.

Нарахували 22 таких центральних органи перевірки без кількості їхніх філій і представництв в областях. Також цей список суттєво розширюють інституції перевірки від місцевих органів влади й обласних рад.

«Ми не очікували такого розширення переліку органів контролю. А з іншого боку, я розумію – підприємства мають підлягати перевіркам, щоб захищати нашого споживача. Наші члени-підприємства вже незадоволені таким поворотом подій. Однак ми маємо, хоч там як, прагнути до балансу в кращому сенсі цього слова. А не так, щоб органи перевірки тепер приходили на підприємства та фірми. Як вони завжди полюбляли робити в останній короткий робочий день напередодні свят», – говорить у коментарі «і» віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП) Юлія Дороговоз.

На її думку, мораторій на проведення перевірок, хоч і засвідчив свій певний позитивний результат у 2016 та 2017 рр., не здатний вирішити системні проблеми.

З цією тезою згодні в Союзі українських підприємців (СУП). Тут зазначають, що такий мораторій лише засвідчує нездатність влади вирішити проблему. «Це зараз наочно демонструється різким збільшенням перевірок Держпраці (відразу після збільшення штрафів до сум, що можуть убити бізнес), що побило рекорди перевірок за всіма критеріями. Маємо на увазі за кількістю планових і позапланових перевірок, за сумами накладених штрафів», – зазначають там.

Перший віце-президент, генеральний директор Спілки малих, середніх і приватизованих підприємств В’ячеслав Биковець вважає, що особливо відрізняються всілякими «третируваннями» Держлікслужба, Держпраці та Держслужба з надзвичайних ситуацій.

«Вони дуже полюбляють проводити і планові, і позапланові перевірки, «кошмарити» наш бізнес. Ось їхній час і настав, а то багато співробітників залишалися без роботи. Єдине, що нас заспокоює, що заплановані або незаплановані органами перевірки, озвучені в період з 1 січня по 18 лютого, вже не проводитимуть, адже їхній час минув. Але будуть інші… Поки що бізнес на собі це нововведення не відчув, проте ми готові», – говорить він.

У випадку з Держпраці санкції справді жорсткі. Розміри штрафів за порушення трудового законодавства нині можуть становити до 320 тис. грн. Наприклад, штраф у розмірі 30 мінімальних заробітних плат (одна становить 3723 грн) буде накладено на керівника компанії за кожного працівника, якого він оформив без трудового договору.

Десять мінімальних зарплат має сплатити як штраф бізнесмен, якщо він не захотів дотримуватися законних гарантій та пільг за кожного працівника. Які зумовлені законами «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну військову службу». Стільки ж йому доводиться викладати за кожного свого працівника, якщо він не дотримувався мінімальних державних гарантій в оплаті праці. А просто, недоплатив або “надув” свого працівника на певну суму.

З одного боку, суми, справді, великі. З іншого – за такі порушення в Європі підприємців карають ще жорсткіше. Торік група народних депутатів на чолі з Оксаною Продан, а також за участю Всеукраїнського об’єднання малого та середнього бізнесу «Фортеця» активно «проштовхувала» законопроект про істотне зниження таких високих штрафів. Їх тоді підтримали міські ради депутатів, громадські організації та, звісно, бізнес.

Характерно, що далеко не всі бізнесмени та народні депутати були на боці цього законопроекту. Так, проти цього виступав народний депутат Олександр Дроздик. Він прогнозує, що, скоротивши істотно штрафи для роботодавців, ми взагалі зробимо «ведмежу» послугу останнім, які остаточно розперезаються.

Так, Держпраці у 2017 р. виявила на 17,5% менше порушень у сфері дотримання трудового законодавства, зайнятості та загальнообов’язкового державного страхування порівняно з 2016 р. Торік відомство провело майже 20 тисяч перевірочних заходів. Унаслідок перевірок у 2017 р. виявлено близько 37,5 тис. порушень, з яких усунули 91%.

У цій службі впевнені, всі такі поліпшення пов’язані саме з тим, що підприємці під страхом виплат справді високих штрафів, боялися робити будь-що незаконне. Якщо ж такий зашморг трохи послабиться, то, як очікують у Держпраці, кількість порушень трудового законодавства зростатиме.

Точно те саме можна, наприклад, сказати й про «протипожежні» порушення бізнесу. Однак таких порушень у 2017 р., за даними Міністерства внутрішніх справ, різко побільшало. Це призвело до того, що у вересні 2017 р. ця інституція істотно посилила контроль і посилила протипожежні правила безпеки.

Говорячи про тиск на бізнес ДФС, підприємці зазначають, що служба завжди має прихований план донарахування податків і вирівнювання бюджету завдяки штрафам. У союзі зазначають, що найбільше маніпуляцій фіскальних органів пов’язано з податком на прибуток, який дає змогу донарахувань. Саме тому СУП – за заміну податку на прибуток податком на виведений капітал.

Водночас в асоціаціях підприємців не заперечують, що в сенсі адміністрування податку на прибуток на 100% не можна сказати – має слушність бізнес чи орган перевірки. «Проте буває й так, що в бізнесу не залишається вибору. І треба просто йти до суду, бо донарахування рівнозначні припиненню підприємницької діяльності», – зазначають у СУП.

Якщо бізнесмени почуваються чистими перед податковим законодавством. І не хочуть оплачувати величезні суми штрафів за нібито «провину» за несплаченими податками, мають іти до суду та доводити свою правоту.

«У мене є клієнти, яких часто «кошмарять» податкові та митні органи нібито за несплату чогось, перевищення або зменшення тощо. Одну фірму я веду багато років – щойно ДФС пише їй про сплату незаконного штрафу. Іду з її представниками до суду і, як правило, виграємо його по всіх інстанціях. І не платимо нікому жодних хабарів. Якби так у своїй життєдіяльності керувалися більшість компаній, які переслідує податкова служба. То я запевняю вас, що вона б уже давно не робила масових будь-яких незаконних дій. І країна, і бізнес жили б значно краще, ніж зараз», – говорить адвокат Анатолій Гасюк.


Категория: Законы
, , , ,
Просмотров: 123

Поделитесь новостью:

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Закупаем зерновые и масличные по всей Украине на постоянной основе

Разработка, создание и сопровождение сайтов, установка, настройка и обслуживание серверов, сопровождение 1С

AgroExpo2018

ИнтерАГРО

International Field Days Ukraine