+38 (050) 366-67-88 (секретарь)



Продажа топлива (дизель, бензин, газ) на выходных условиях, по доступным ценам
Цены на топливо на заправках на 28.03.18
Тип Цена (грн/л)
А-92 26.31
А-95 27.26
А-95 Pulls 28.21
ДТ 24.88
ДТ Pulls 25.83
Газ 11.68
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua
Погода
Погода в Днепре

влажность:

давл.:

ветер:


Наши партнеры

ТОВ "Зерінко"

Kernel

Агропросперис

Наши друзья
Видео

Які перспективи розвитку вітчизняного картоплярства

21 лютого в рамках виставки «Фрукти. Овочі. Логістика» Посольством Королівства Нідерланди в Україні був організований IX Голландсько-український форум з професійного картоплярства.

Він традиційно проводиться у партнерстві з Асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) та Українською асоціацією виробників картоплі (УАВК). Основною темою заходу стали питання перспектив і розвитку картопляної переробки в Україні.

Україна посідає одне з провідних місць у світі з валового виробництва картоплі. Воно, за даними Мінагрополітики України, в 2017 році становило 22,2 млн т. В УАВК вважають цю цифру немотивованою та завищеною й оцінюють реальний обсяг виробництва картоплі на рівні 15,5-16 млн т. Цього більше, ніж достатньо, оскільки потреба внутрішнього ринку в картоплі становить 5,5 млн т. Якщо додати обсяг насіннєвої картоплі та на корм худобі, то попит не перебільшуватиме 7 млн т.

Тривалий час українська картопля є «не виїзною» до країн ЄС через низку карантинних обмежень. Зокрема, європейська спільнота побоюється відкриття свого ринку через наявність в Україні нематоди та золотистої парші картоплі. Українська сторона погоджується з цими обвинуваченнями, проте акцентує увагу на відсутності дієвих способів протидіяти цим карантинним організмам – у Держреєстрі пестицидів і хімікатів, дозволених до використання в Україні, немає жодного нематодоциду й жодна агрохімічна компанія наразі не змогла зареєструвати цей вкрай важливий для картоплярів пестицид.

З 1 липня 2017 року основні  країни-покупці української картоплі – країни Євразійського Економічного Союзу (Митний Союз) запровадили нові єдині карантинні правила, згідно яких експорту підлягає лише та картопля (плодоовочева та будь-яка рослинницька продукція), що відстежувалася інспекторами карантинних служб із моменту посадки. Оскільки українська сторона не була завчасно поінформована про ці зміни, на ринку виникла ситуація, коли низку контрактів із поставок картоплі, зокрема до Білорусі, де 60% посівів картоплі вирощується з українського насіння, було зірвано.

На заході Вадим Чайковський, заступник головного фітосанітарного  інспектора Держспоживслужби України пояснив новий алгоритм підготовки господарств до експортної діяльності та оприлюднив перелік необхідної дозвільної документації.

Про особливості виробництва товарної картоплі в різних регіонах України розповів Віктор Різник, представник компанії «Агріко Україна». Картоплю вирощують у всіх регіонах України, у всіх кліматичних зонах. За словами фахівця біля 2% картоплі за площами і до 6-10% за об’ємом виробляється господарствами, які займаються професійним вирощуванням. У 2014 році біля 40% ринків збуту було втрачено.

Ціна на товарну картоплю зараз доволі низька, виробники скаржаться на відсутність контрактів з торговельними мережами, переробними підприємствами, які могли б гарантувати певний рівень цін. Деякі виробники зменшують площі або навіть консервують бізнес. Минулого року щонайменше 5 господарств, які вирощували більше ніж 100 га картоплі законсервували виробництво, бо не змогли вигідно продати свій урожай.

Проте виробники, які продають продукцію для картоплепереробних підприємств: чіпсового виробництва, крохмального, мають рентабельне виробництво на рівні 30-40%. Вимоги таких підприємств до якості набагато вищі. «Найвигіднішим для виробників картоплі є експорт ранньої продукції. Проте з 15 липня поставки за кордон були тимчасово припинені через невідповідність фітосанітарних вимог української картоплі.

Зараз йдеться про те, щоб організувати фітосанітарні ділянки, на яких буде вестися детальний моніторинг карантинних шкідників, і звідти, при їх відсутності, можна буде експортувати продукцію як у пострадянські країни, так і можливо у Європу. Зараз все робиться для того, щоб механізм експорту можна було запустити навесні», – повідомив Віктор Різник.

Кроком до відкриття експортних перспектив для українських картоплярів є гармонізація європейського та українського законодавства. У ході IX Голландсько-українського форуму з професійного картоплярства був підписаний Меморандум про співпрацю між Інститутом картоплярства НААН України та УАВК.

Одне з головних положень Меморандуму – аналіз і трансформація «дорожньої карти» розвитку картопляної переробки в Україні, яку за сприяння Міністерства сільського господарства, природи та якості харчових продуктів Королівства Нідерландів та Посольства Королівства Нідерландів в Україні готувала Нідерландська організація картоплі (NAO). Її було трансформовано в Стратегію розвитку картопляної переробки.

На сьогодні «дорожню карту» вдосконалено і перекладено українською мовою, наразі розпочато підготовку до її завершальної частини – дослідження стану української переробної галузі та вивчення ємкості внутрішнього ринку картопляної переробки. Для цього до роботи залучено маркетингове агентство «Клеффманн Групп Юкрейн».

Компанія Клеффман вже протягом 10 років проводить дослідження сегменту професійного вирощування картоплі. Оксана Антонова, аналітик маркетингового агентства «Клеффманн Групп Юкрейн» у своїй доповіді детально зупинилася на площах культури, зайнятих під індустріальним виробництвом, розповіла про середні витрати на гектар господарств, структуру ринку насіння культури, об’єми світової торгівлі продуктами переробки, і місце України на світовому ринку. За її словами останнього виробничого сезону витрати на гектар господарств дещо зросли, зокрема, на фунгіцидну обробку.

У продажах насіння картоплі лідирують голландські та німецькі компанії, частка локального насіння залишається на низькому рівні. За даними агентства минулого року індустріальним вирощуванням картоплі займалися господарства на площі біля 63 тис га, частка індустріального виробництва займає менше 5% від загального об’єму вирощування картоплі, що є низьким показником.

В Україні біля 1500 господарств займаються вирощуванням картоплі, але професійним або індустріальним – не більше третини, тобто біля 400 підприємств. Аналітик відмітила, що протягом останніх трьох років у сегменті індустріального вирощування картоплі виробничі площі залишаються стабільними.

В середньому на переробку з індустріально вирощеної картоплі йде біля 6% вирощеної продукції господарств, які провадять індустріальне виробництво, біля 20% повторно йде на насіння, а решта – використовується у харчових цілях.

Про переваги та недоліки співробітництва фермера та переробних підприємств, вимоги до якості сировини, ціноутворення, прибуток та навчання картоплярів розповів Рулоф-Ян Волеріч (Roelof-Jan Wollerich), фермер з Нідерландів, виробник картоплі на переробку. «Україна має досвід формування пулу постачальників сировини, зокрема, задля виробництва чіпсів. Але цього недостатньо. Варто навчитися створювати кооперативи навколо переробних підприємств, що не так легко зробити», – заявив він під час заходу.

Андрій Марущак, представник компанії «Агровент Україна» у своїй презентації зупинився на важливості овочесховищ в ланцюгу виробництва картоплі. «Без цієї ланки виробники можуть обійтися лише на першому етапі. Але якщо вони хочуть працювати з покупцями, то не зможуть обійтися. Якщо є овочесховище, можна спокійно контрактувати певний об’єм на певний термін.

Майже в усіх виробників, що займаються вирощуванням картоплі професійно, є овочесховища. Інше питання, що половина з них використовують або застаріле обладнання, або сховища старого типу без регулювання температури і вентиляції, які були збудовані 40-50 років тому, або взагалі саморобні. Втрати картоплі при такому зберіганні можуть сягати від 20 до 30-35%».

Про особливості зберігання картоплі для переробки розповів Олесь Капітанчук з компанії «Толсма Україна». Зберігати картоплю для переробки складніше. Основна відмінність за слова спеціаліста полягає у необхідності регулювання рівня редукуючих цукрів. Контроль рівня цукрів вимагає багато знань, додаткового обладнання та технологічних рішень. Адже якщо рівень цукрів високий, переробні підприємства не захочуть купувати таку сировину. Тому що це відображається на якості, зокрема, на кольорі кінцевого продукту.

«Зберігання має відбуватися таким чином, щоб не зростав рівень цукру. Є певні моменти, які впливають на це: низька температура зберігання, сорт культури. Для переробки картоплю зберігають довший термін, тому що завод з перероби працює цілий рік. Тому повинне бути холодильне, вентиляційне  обладнання, системи обігріву, подачі інгібітора в сховище. Словом – якісна система управління процесами зберігання в сховищі», – вважає Олесь Капітанчук.

Наразі в Україні діє два чіпсові заводи, обсягів виробництва яких цілком вистачає для задоволення внутрішніх потреб. Працюють 4 крохмальних заводи, готується до запуску потужності агрохолдингу «Мрія». За прогнозами УАВК, в 2019 році Україна зможе повністю задовольнити внутрішні потреби в картопляному крохмалю. Також в Україні діє один завод із виробництва картоплі «фрі». Цього недостатньо для задоволення потреб як торговельних мереж, так і системи HoReCa. Два підприємства з числа учасників УАВК повідомили про свій намір 2019 року побудувати власними силами заводи з виробництва картоплі «фрі».

Запуск анонсованих потужностей позбавить український ринок тиску від надлишкової картоплі. Дозволить вітчизняним картоплярам диверсифікувати бізнес за рахунок вирощування різних видів картоплі не лише для свіжого ринку. А й для переробки на крохмаль та картоплю «фрі», вийти на зовнішні ринки не лише з сировиною, а й продуктами з доданою вартістю. Все це позитивно позначиться на суб`єктах підприємницької діяльності і збільшить надходження до держбюджету від цього сегменту виробництва.


Категория: Сельское хозяйство
, , , ,
Просмотров: 131

Поделитесь новостью:

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Закупаем зерновые и масличные по всей Украине на постоянной основе

Разработка, создание и сопровождение сайтов, установка, настройка и обслуживание серверов, сопровождение 1С

AgroExpo2018

ИнтерАГРО

International Field Days Ukraine