+38 (050) 366-67-88 (секретарь)



Продажа топлива (дизель, бензин, газ) на выходных условиях, по доступным ценам
Цены на топливо на заправках на 28.03.18
Тип Цена (грн/л)
А-92 26.31
А-95 27.26
А-95 Pulls 28.21
ДТ 24.88
ДТ Pulls 25.83
Газ 11.68
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua
Погода
Погода в Днепре

влажность:

давл.:

ветер:


Наши партнеры

ТОВ "Зерінко"

Kernel

Агропросперис

Наши друзья
Видео

Приготуйте документи! Як банки будуть перевіряти доходи українців

На вимогу НБУ банки тепер будуть більш ретельно перевіряти походження коштів клієнтів. ЕП більш детально пояснює, що насправді змінилося. Національний банк змусив банки змінити підходи до вивчення фінансової діяльності клієнтів. Тепер фінустанови будуть більш ретельно перевіряти походження коштів.

Але це не все. Якщо раніше банки аналізували та звітували за ризиковими операціями щоквартально, то тепер вони  змушені аналізувати ризик клієнтів щоденно.

Так, на початку вересня вступили в силу постанови №42 та №43 Національного банку, які передбачають відповідні зміни.

Що це означає на практиці? Відтепер щоб відкрити депозит в банківській установі на значну суму українцям треба довести, що ці кошти вони заробили легально. Те ж саме стосується і будь-яких придбань на значні суми, які проходять через банки. Наприклад, придбання нерухомості або дорогої автівки.

Відповідні зміни ЕП коротко уже описувала. Проте у читачів виникло чимало додаткових запитань.

Тож  в цьому матеріалі ЕП пояснює, в яких саме ситуаціях українцям треба буде доводити легальність доходів, як до цього ставляться банки і чи зможе НБУ у такий спосіб зменшити кількість «схемних» операцій та рівень тіньової економіки.

Раніше вимоги фінмоніторингу (Державної служби фінансового моніторингу — ЕП) були формальністю. Особливо коли йшлося про операції рядових клієнтів банків. Останні нововведення регулятора змінили ситуацію.

Так, згадані постанови №42 і №43 — НБУ ухвалив ще в травні. Запрацювали вони з вересня. Тож протягом останнього місяця банки уже застосовують ризико-орієнтований підхід на постійній основі і перевіряють клієнтів.

Раніше в обов’язковому порядку під контроль фінансового моніторингу підпадали всі операції юридичних і фізичних осіб на суму понад 150 тис грн.  І зараз так само, але це уже не буде формальна перевірка і українців уже будуть перевіряти ретельніше.

Про те, що саме змінилося, ЕП запитала у банкірів.

«Раніше регулятор казав, що аналіз ви повинні проводити щоквартально. Банки проводили ретроспективний аналіз клієнта: що у нього відбувалось за попередній квартал. Ми з’ясовували, що там не так, ухвалювали рішення, а дані відправляли у фінмоніторинг.  Ми мали два місяці на аналіз і рішення.

Тепер банку треба робити це постійно. Коли клієнт звертається до банку, ми повинні аналізувати, що за суму ти знімаєш, звідки вона надійшла, якщо була на депозиті в банку, то звідки вона з’явилась, які джерела надходження цієї суми, якщо це внесення депозиту, то яка сума для даного клієнта є прийнятною», — розповідає на правах анонімності керівник департаменту фінмоніторингу великого банку з європейським капіталом.

Крім цього, за його словами, тепер банки зобов’язані проводити комплекс заходів щодо виявлення реальних кінцевих бенефіціарних власників. За невиконання цих вимог діяльність банку може бути визнана ризиковою.

Загалом, зазначає банкір, якщо вести стандартну господарську діяльність та регулярно здійснювати великі транзакції, то ризику немає. А якщо ж клієнт відкриває рахунок і тут же здійснює великий платіж, а його заробітна плата умовно 3200 гривень, а він намагаєтся відкрити депозит на 500 тис. гривень, то банк мусить з’ясувати походження коштів та мету операції.

«Якщо банк вже починає просити документи, розвиватися події можуть за декількома сценаріями. Перший варіант — клієнт готовий їх надати, може підтвердити джерела походження коштів і пояснити, звідки в нього кошти. Варіант другий — клієнт сам йде, не погоджуючись щось пояснювати, і шукає інший банк.  І третій — банк відмовляє в операції», — пояснює співрозмовник.

Якщо ж операція все-таки проведена на суму, що перевищує 150 тис грн, то банк повинен відзвітувати у Державну службу фінансового моніторингу. За ігнорування цих правил регулятор штрафуватиме фінансові установи.

«Якщо в банку немає документів (інформації) щодо реальних фінансових можливостей здійснення фінансових операцій клієнтів, або в разі невідповідності фінансових операцій клієнта наявним у банку документам щодо його фінансового стану, за здійснення банком ризикової діяльності може накладатись штраф у розмірі до 1% від суми зареєстрованого статутного капіталу банку», — пояснює начальник відділу фінансового моніторингу Ідея банк Любов Коваль.

Які документи можуть просити банки

«Банк з урахуванням ризик-орієнтованих підходів повинен здійснити документально підтверджену перевірку джерел походження коштів (активів) клієнта на підставі офіційних документів, належним чином завірених їх копій чи інших джерел, якщо така інформація є публічною», — пояснює провідний економіст відділу фінансового моніторингу  ОТП Банку Ірина Пришляк,

Простими словами, якщо ви йдете до банку проводити операцію на суму більш ніж 150 тис. гривень і раніше не були частим клієнтом відповідного банку, він може запросити у вас низку документів.

За словами Пришляк, документами, що дають можливість здійснити такий аналіз і зробити обґрунтований висновок, зокрема можуть бути:

  1. копія декларації про майновий стан і доходи, тобто податкова декларація з відміткою контролюючого органу України про її отримання (для резидентів);
  2. копія декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру/декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або органу місцевого самоврядування, отриманої, зокрема з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, формується і ведеться Національним агентством з питань запобігання корупції (тобто, держслужбовці можуть надати декларацію, яку вони здають до НАЗК — ЕП)
  3. Для нерезидентів України таким документом може бути копія податкової декларації про доходи із відміткою контролюючого органу іноземної держави про отримання;
  4. інші документи, що підтверджують джерела походження власних коштів і активів фізичної особи. (наприклад: заробітна плата, дохід, отриманий за реалізацію продукції, надані послуги, продаж майна, отримання спадку, отримання страхової суми за договором страхування, виграш у лотерею, набуття права на скарб, інші виплати відповідно до умов цивільно-правового правочину – ЕП)

Давність документів  не має значення.

«Якщо клієнт продав квартиру 8 років тому за 2 млн грн, то це може бути поясненням звідки зараз у нього депозит розміром 1 млн грн. Якщо в клієнта заробітна плата була чотири роки тому 30 тис. грн в місяць, а зараз він тимчасово безробітний, логічно, що клієнт може дозволити собі проведення операції на суму 180 тис. грн», — пояснює Любов Коваль.

За словами банкірів, зміни можуть торкнутись не тільки нових клієнтів банку, а й старих, які тримають значні суми на депозитах. Розривати депозити банки звичайно ж не будуть, проте у випадку пролонгації та укладення нового договору у банку можуть виникнути питання.

Деякі опитані ЕП банкіри висловили думку, ще це в певній мірі може призвести до перерозподілу ресурсної бази, адже в системі є багато депозитів, походження яких навряд чи зможуть пояснити їх клієнти. Особливо це стосується політиків та чиновників з високими званнями.

Зрештою, багато учасників ринку припускають, що багато хто зможе просто обійти нові вимоги.

«Такі операції все одно проводитись будуть. З метою уникнення надання підтверджуючих документів щодо походження коштів клієнти будуть дробити операції або оформляти на підставних осіб (наприклад щодо публічних осіб)», — каже Коваль.

Новий важіль тиску на банки

Найбільше занепокоєння у банкірів викликає те, що у НБУ тепер з’явились додаткові важелі тиску на банки.

«Якогось надзвичайного ефекту крім того, що ми в кінець залякали клієнта, я не бачу. Люди і так вже бояться йти до банків. Не думаю, що вони почнуть декларувати свої кошти або підприємства перестануть платити «сірі» заробітні плати. Я не впевнений, що цей крок зробить банківську систему цілком прозорою.

Є інший ефект — цей крок забезпечує тотальний контроль з боку Держфінмоніторингу і НБУ над банками. Тепер дуже легко оштрафувати фінустанову:  якщо клієнт приніс тих самих 300 тис. грн, а його зарплата не перевищує 10 тис. грн, то виходить, що банк здійснив ризиковану операцію і оштрафувати його за це дуже легко. Знову ж таки, це буде суб’єктивна точка зору інспектора», — каже начальник департаменту фінмоніторингу великого банку з європейським капіталом.

Схожу думку висловлює його колега з невеликого українського банку.

«Фінмоніторинг перетворився в дубину в руках регулятора. Тепер загроза позапланової перевірки може бути використана як інструмент тиску. Банк вважає, що наданих клієнтом документів достатньо, а НБУ — так не вважає. Так, в західній практиці є таке поняття, як професійне судження регулятора, але там і регулятор заслуговує довіри. Чи є така довіра у НБУ?», — риторично запитує банкір.

Чи допоможуть нові правила в боротьбі з тіньової економікою

За словами представників регулятора, зміни направлені в першу чергу не на посилення контролю за коштами рядових громадян, а на те, щоб боротись зі схемними операціями, метою яких є уникнення від сплати податків.

Проте, тут є одна суттєва проблема. Фінмоніторинг банків і раніше виявляв багато сумнівних операцій, але без кінцевого результату. Відомство, зазвичай, направляє виявлені підозрілі операції до правоохоронних органів, де ці звернення часто розглядають не як об’єкт для розслідування, а як спосіб «домовитися» і «заробити».

«Зусилля НБУ щодо виведення коштів із тіні є малоефективними без комплексних змін в правоохоронній та судовій системі. Виявлені банком випадки непідтверджених доходів рідко завершуються відкритими справами (розслідуваннями) зі сторони правоохоронних органів, НАБУ та ще рідше — рішеннями судів щодо притягнення до відповідальності таких осіб. Без зміни системи правоохоронних органів і судів система не буде працювати», — констатує Любов Коваль з Ідея Банку.

«Коли я бачив десь якісь відмивання, регулярно формував звіти і надсилав за призначенням. Відверто кажучи, знаю що ці клієнти обслуговуються зараз в інших банках.  По факту ті самі клієнти, юридичні особи, реєструються заново і в подальшому здійснюють ту саму діяльність», — каже співрозмовник з банку з європейським капіталом.

Більше того, опитані ЕП банкіри не змогли згадати результативних розслідувань фінмоніторингу, за виключенням питання «грошей Януковича».  Сотні тисяч інших сумнівних операцій досі залишаються безкарними.

«У всьому світі фінмоніторинг бореться з брудними грошима, а не з ухиленням від сплати податків. У нас же, не розуміючи цього, намагаються боротися з усім і по максимуму, занижуючи критерії і отримуючи у відповідь стільки «сміття» і такий потік, що виловити дійсно ризикові операції стає неможливим. Чи багато ви чули історій про те, як завдяки фінмоніторингу знайшли торговців зброєю, наркотиками та інших?», — констатує керівник одного з українських банків.


Категория: Финансы
, , , ,
Просмотров: 215

Поделитесь новостью:

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.

Закупаем зерновые и масличные по всей Украине на постоянной основе

Разработка, создание и сопровождение сайтов, установка, настройка и обслуживание серверов, сопровождение 1С

AgroExpo2018

ИнтерАГРО

International Field Days Ukraine